У парламенті працюють над відновленням прозорих конкурсів на державні місця, які було призупинено через військовий стан. Це питання важливе для отримання 50 мільярдів євро від ЄС і попередження корупційних дій.
Питання чесних змагань на урядові посади в Україні знову опинилось у фокусі уваги – і не тільки через обговорення з міжнародними партнерами, але і через ряд гучних кадрових призначень у стратегічно важливих відомствах. До цих пір тактика щодо призначення керівного складу держорганів лишається непослідовною: замість єдиного стандарту відкритості влада часто вдається до часткових “перезавантажень” окремих інституцій, пише УНН.
У зв’язку із військовим станом, оголошеним через повномасштабне вторгнення росії в Україну, обов’язковість проведення чесних конкурсів на урядові місця відсутня. Його анулювали на старті повномасштабної війни в інтересах безпеки. Однак, ймовірність прозорих призначень є – конкурси не заборонені законом і в кожному випадку приймається окреме рішення.
Такий прийом формує небезпечний приклад, коли конкурс як засіб очищення і оновлення наявний, але лише там, де вже трапився репутаційний або корупційний провал.
Вибіркові рішення замість системної моделі
Як пояснює член парламентського комітету з питань фінансів, податків і митної політики Ніна Южаніна, суворої вимоги щодо обов’язкового проведення змагань немає, а перетворення відбуваються уривками.
Наприклад, як каже народна депутатка, конкурси призначають у випадках значних скандалів, як то було з призначенням керівного складу Бюро економічної безпеки чи вибором керівництва Державної митної служби. Також, за її словами, зараз розглядають можливість оголошення конкурсу з вибору очільника Державної служби фінансового моніторингу.
Разом з тим, на думку Ніни Южаніної, необхідність проведення відкритих відборів на керівні позиції в держорганах залишається нагальною.
Я вважаю, що вона на часі була, є і буде. І не потрібно було зупиняти ці змагання, хоча я розумію, що у конкурсів теж є свої недоліки, і їх доволі багато. От як з’ясувалося, що мала кількість зголосилася на конкурс голови митної служби, і не факт, що зголошуються ті, котрі гідні цієї посади. І ми не знаємо, наскільки “професійно” відбуваються ці всі конкурсні змагання, наскільки ретельно кандидатів перевіряють на розуміння роботи митниці
– відзначила нардепка у коментарі УНН.
Відновлення конкурсів – лише питання часу
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН пояснила, що поступове відновлення конкурсів є одним із пунктів Ukraine Facility Plan, реалізація якого дасть змогу Україні отримати фінансування від Європейського Союзу у розмірі 50 мільярдів євро.
За її словами, профільний комітет зараз працює над законопроєктом № 13478-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо поновлення проведення конкурсів і покращення порядку вступу, проходження, зупинення державної служби” для того, щоб парламент зміг його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Документ встановлює чіткі терміни для поновлення конкурсів на посади державної служби категорій “А/Б/В” і крайні терміни перебування на таких посадах, на котрі призначення відбулися без конкурсу під час воєнного стану. Це повертає систему до відкритого відбору на основі професійності.
Шуляк переконана, що поновлення відкритих конкурсів на позиції в держслужбі стане запобіжником корупції. “Адже за таких умов стає менше можливостей для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного впливу на відбір на топ посади тощо”, – наголосила Олена Шуляк.
І ще, за її словами, документ забезпечує підвищення кваліфікації комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви і внутрішні конкурси.
Державіаслужба вже сьогодні має потребу в призначенні керівника через конкурс
Як писав раніше УНН, віцепремʼєр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на пост голови Державіаслужби. Це призначення хочуть провести в ручному режимі без конкурсу, вочевидь розуміючи, що невдовзі відкритий відбір стане обовʼязковим.
Минулий керівник Державіаслужби Олександр Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Чиновник проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, котра повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є фірма “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський довгий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти говорять, що саме за рішеннями минулого керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука і його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були вилучені з українського реєстру і фактично перейшли під нагляд росії. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, направлені на створення штучних перепон для експлуатації Іл-76 в Україні, що вочевидь є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку і Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Втім вже через пів року, у грудні, він змінив думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок, використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів і додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто наголосити, що після незаконної анексії Криму і вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на основі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж, Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
І ось зараз віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, котру в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від імовірного призначення Зелінського на посаду.
Попереджати кризи замість гасіння пожеж
Очевидно, що відкриті змагання на позиції в державних органах мають стати сталою нормою, а не реагуванням на скандали чи провали окремих органів. Військовий стан пояснює тимчасове полегшення процедур, а також враховує безпекову ситуацію, але не може виправдовувати довготривалу практику ручних призначень. Якщо конкурс використовується вибірково, то держава діє в режимі гасіння пожеж, замість того, щоб застосувати рішення, яке запобігатиме кризам і зніматиме питання суспільства.
Виконання зобовʼязань в межах Ukraine Facility Plan і повернення чесних відборів посадовців може стати не формальним виконанням умов для отримання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, підвищенням кваліфікації керівництва і зменшенням політичного впливу на стратегічні органи влади. Разом з тим, інструмент існує вже сьогодні. До повернення обовʼязку Уряд вже сьогодні може призначати конкурси на вільні керівні посади в стратегічних органах, як от Державіаслужбі.
Ситуація з можливим призначенням Ігоря Зелінського без конкурсу лише підкреслює важливість проблеми. Коли кадрове рішення приймається завдяки лобіюванню в ручному режимі не дивлячись на серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це створює додаткові ризики для безпеки і міжнародної репутації України, а також породжує безліч питань у суспільства. Саме тому відкритий конкурс має бути не вибором, а обов’язковою процедурою для призначення на ключові державні посади.