Парламентська робоча група готує засадничий документ стосовно організації електорального процесу під час війни. Перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко повідомив, що його буде підготовлено протягом наступних тижнів.
Парламентська робоча група, що займається підготовкою законодавчих рішень на випадок можливого проведення голосувань у період війни та післявоєнний час, повинна підготувати основу засадничого документа щодо організації виборчого процесу в умовах війни найближчими тижнями. Про це 12 лютого під час наради групи заявив заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, повідомляє УНН.
Деталі
За його словами, члени робочої групи вже мають переходити від широких обговорень до конкретних проєктів, які зможуть продемонструвати практичний результат і структуру майбутніх рішень. Йдеться про створення основи, яка визначить головні підходи до голосувань: які положення необхідно змінити, які процедури необхідно адаптувати, а також які небезпеки та обмеження необхідно враховувати у час війни.
Корнієнко також підкреслив, що діяльність групи має бути не декларативною, а практичною.
Саме тому в найближчі тижні важливо дійти до узгодженого каркасу документа, який стане фундаментом для майбутніх юридичних формулювань і можливих законодавчих пропозицій
– зазначив він.
Окрім того, перший заступник спікера ВРУ повідомив, що наступне засідання робочої групи заплановано на 17 лютого.
На цей час робоча група розглядає напрацювання семи підгруп, які протягом місяця провели 32 засідання. У них опрацьовують різні аспекти питань, що стосуються виборчого процесу в нестандартних обставинах.
Зокрема, це може стосуватися організації голосування, вимог безпеки, доступу громадян до виборчих процедур, а також загальних правил підготовки та проведення кампаній, які у воєнний час мають додаткові труднощі.
У центрі уваги роботи залишаються питання, як у разі політичного рішення забезпечити легітимність і прозорість голосувань, не піддаючи людей додатковим ризикам. Воєнний стан накладає обмеження як на звичайні виборчі процедури, так і на можливості повноцінної агітації, функціонування дільниць, логістики та контролю за дотриманням правил.
Окремий перелік проблем пов’язаний із тим, що велика кількість громадян перебуває за кордоном або змінила місце проживання в межах країни, а окремі території залишаються тимчасово окупованими чи прифронтовими.
Таким чином, парламентська робоча група наразі зосереджена на підготовці законодавчого ґрунту та сценарних рішень на майбутнє, формуючи основу документів і систематизуючи пропозиції підгруп.
Водночас політична позиція керівництва держави зводиться до того, що практичні рішення про голосування можуть розглядатися тільки за наявності належних гарантій безпеки для держави та громадян.
Вибори-2026: що про них говорять посадовці та пишуть ЗМІ
У 2026 році обговорення можливих голосувань в Україні будується навколо двох напрямків: публічної позиції керівництва держави про неможливість голосування без умов безпеки та паралельної підготовки парламентом і ЦВК можливих законодавчих рішень на майбутнє.
Позиція Президента та Офісу Президента
Президент України Володимир Зеленський у публічних заявах наголошував, що голосування та референдум не будуть проводитися, поки Україна не отримає достатніх гарантій безпеки і поки зберігаються умови, які не дають змогу організувати голосування належним чином.
Зеленський також заперечив повідомлення про нібито підготовку оголошення строків голосувань, вказуючи, що такі твердження поширюються в медіапросторі без підтверджених рішень.
Що говорять в українському парламенті
У ВРУ тривала робота над можливими законодавчими ініціативами, які можуть знадобитися для організації голосувань у воєнний або післявоєнний час. Станом на січень-лютий 2026 року повідомляли про роботу декількох підгруп і значну кількість засідань за короткий період.
Окремі організаційні питання, які виносили на загал
Посадовці та представники парламентського керівництва публічно називали проблемні блоки, які потребують розв’язання:
- участь виборців за кордоном;
- забезпечення голосування для військових;
- облік внутрішньо переміщених осіб;
- обмеження, пов’язані з тимчасово окупованими територіями та прифронтовими зонами.
Під час професійних дискусій пропонували варіанти розширення можливостей голосування за межами країни, зокрема зміни в організації процесу, але без конкретних остаточних рішень.
Детальніше про це під час засідання спеціальної робочої групи 12 лютого розповіла заступниця голови ВРУ та заступниця голови робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо голосувань в особливий або післявоєнний період Олена Кондратюк.
За її словами, одним із найскладніших і найчутливіших аспектів залишається пасивне виборче право, тобто право громадян бути обраними.
Вона підкреслила: у проєкті документа, над якими зараз працює робоча група, є ключові положення (зокрема статті 11 і 12), які стосуються саме пасивного виборчого права. Щодо цих положень триває широке обговорення, зокрема в підгрупі, що працює над організацією голосувань за кордоном. Заступниця спікера наголосила, що цей блок потребує найретельнішого опрацювання.
Окремо вона наголосила на необхідності деталізувати організацію голосування, особливо для українців за кордоном. Зокрема, робочій групі потрібно визначитися з пропозиціями або подовжити час голосування в день виборів, або дозволити голосування протягом двох днів за межами України. Кондратюк пояснила, що такі рішення мають забезпечити реальну участь громадян і практичне гарантування їхніх виборчих прав.
Також Кондратюк порушила питання фінансування виборчого процесу та можливих обмежень передвиборчої агітації. Вона зазначила, що необхідно окремо врегулювати відкриття рахунків і допустимі фінансові інструменти, зокрема обговорення використання криптовалюти, особливо в контексті голосувань за кордоном.
Голосування в Україні у 2026 році та позиція ЦВК
Центральна виборча комісія (ЦВК) в 2026 році також пропонувала свої підходи до нормативного врегулювання голосувань після завершення воєнного стану або в особливий період. Їх обговорювали у відповідних робочих форматах.
Роль ЗМІ в дискусії про волевиявлення
Українські та іноземні ЗМІ у 2026 році постійно повертаються до теми голосувань, фіксуючи заяви влади та аналізуючи правові та практичні обмеження. Головний акцент роблять на тому, що проведення голосувань залежить від воєнного стану та безпеки, а також від здатності забезпечити рівний доступ до голосування та контролю за процедурами.
У підсумку наразі публічно переважає думка про неможливість голосувань без безпечних умов, але водночас парламент і відповідні органи продовжували підготовку сценаріїв і проектних рішень на випадок зміни обставин.
Нагадаємо
Нещодавно Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що рішення щодо проведення голосувань в Україні під час війни є внутрішньою справою країни. Альянс не бачить причин для зовнішнього тиску на українське керівництво з цього питання.