В Україні офіційно розпочав роботу Defence City, котрий надає фіскальні полегшення та спрощені порядки для оборонних компаній. Першим учасником став виробник безпілотників, однак аналітики наголошують на небезпеках і необхідності удосконалення порядку.
В Україні офіційно функціонує спеціальний юридичний режим Defence City, створений задля збільшення масштабів оборонного виготовлення, залучення інвестицій та розвитку українського оборонно-промислового сектору. Статус учасника вже отримала перша фірма. УНН з’ясовував, які переваги надає статус учасника Defence City та які існують приховані проблеми.
Що таке Defence City та хто став учасником
За відомостями Міністерства оборони України на початку січня статус учасника Defence City отримала перша компанія – виробник безпілотних літальних апаратів, зокрема дронів “Vampire”, “Shrike” та перехоплювачів “шахедів”, котрі росія застосовує для масованих атак по території України.
Defence City є частиною системної державної політики в сфері безпеки та захисту. Даний юридичний режим має створити вигідні умови для збільшення обсягів оборонного виготовлення, залучення інвестиційних ресурсів і розвитку українського ОПК.
Уряд працював над впровадженням Defence City з літа 2025 року. Зокрема, 21 серпня 2025 року Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому два основні законопроєкти, що формують юридичну основу для запуску Defence City – спеціального порядку підтримки оборонно-промислового комплексу (ОПК), а саме законопроєкти №13420 та №13421. Кабінет міністрів 17 грудня, постановою №1745, затвердив всі головні підзаконні акти: Порядок ведення реєстру Дефенс Сіті; Порядок подання та розгляду клопотання про надання статусу учасника Дефенс Сіті; Порядок здійснення контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку учасника Дефенс Сіті на розширення його діяльності; Методику обчислення кваліфікованого доходу (“оборонного доходу”); Порядок обмеження доступу до публічних електронних реєстрів в частині інформації (відомостей) про учасників Дефенс Сіті та Порядок подання та розгляду звіту про відповідність учасника Дефенс Сіті.
Які переваги отримують учасники Defence City
Учасники Defence City отримують комплекс економічних і операційних стимулів, котрі мають зменшити фіскальне навантаження та прискорити прогрес виготовлення.
Серед фіскальних стимулів звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування підприємствами ОПК коштів у свій розвиток, а також звільнення від земельного, майнового та екологічного податків.
Крім того для учасників Defence City будуть діяти спрощені митні порядки; спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності відомостей підприємства під час дії порядку; державна допомога релокації та збільшення захищеності виробничих потужностей у разі необхідності.
Для середнього оборонного підприємства з обігом €5-10 млн сумарна економія може сягати €500K-1 млн щорічно. Ключова умова – реінвестування звільнених коштів у розвиток. Контроль здійснює податкова служба, яка інформує Міноборони про порушення. Режим діє до 1 січня 2036 року або до вступу України до ЄС – тобто з високою ймовірністю 3-7 років, не десять
– вважає президент Асоціації податкових консультантів Дмитро Михайленко.
Щоб отримати статус учасника, підприємство ОПК має подати до Міністерства оборони відповідну заяву та комплект документів. Йдеться про відповідність вимогам законодавства; фінансову та аудиторську звітність, а також інформацію про участь у виконанні державних оборонних контрактів.
За наслідками розгляду приймається рішення про надання статусу, відмову або повернення заяви без розгляду. У разі позитивного рішення компанія вноситься до офіційного реєстру Defence City.
Приховані проблеми: застереження експертів
Президент Асоціації податкових консультантів Дмитро Михайленко звертає увагу, що незважаючи на очевидні переваги порядку, Defence City має ряд ризиків, котрі бізнесу слід враховувати вже на початку.
Податкова перевірятиме цільове використання звільнених коштів. Формально гроші мають йти на розширення виробництва, R&D, закупівлю обладнання. Виведення в дивіденди або непрофільні активи = втрата пільг + штрафи за весь період використання
– застерігає Михайленко.
Крім того, за його словами, методика визначення “оборонного доходу” ще не пройшла практичного випробування.
Перші резиденти фактично стануть тестувальниками системи. Ризик – непередбачувані інтерпретації податкової
– додав Михайленко.
За словами експерта, також слід враховувати, що після приєднання України до ЄС режим Defence City доведеться адаптувати під правила державної допомоги ЄС, що може значно змінити його умови.
Defence City створений для “підприємств стратегічного значення”, але критерії цього значення залишаються розмитими. Чи зможуть отримати статус середні компанії з оборотом €1-2 млн, чи режим стане пільгою для обраних топгравців галузі – покажуть наступні місяці
– підкреслив Дмитро Михайленко.
Часткова підтримка авіабудівних підприємств
Серед тих, хто може претендувати на резидентство Defence City – авіабудівні фірми. Часто крім обслуговування та ремонту авіатехніки для військових ці компанії також займаються виготовленням дронів.
Як писав раніше УНН, в законодавстві пропозиції авіації врахували частково. Поряд із основними можливостями, котрі відкриває Defence City для всіх учасників ініціативи, авіаційна галузь наполягала на включенні до числа учасників суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію Закону “Про розвиток літакобудівної промисловості”, котрі були визначені Кабінетом Міністрів як критично важливі для економіки. Ці підприємства, зокрема, спеціалізуються на виробництві двигунів, комплектуючих та технологій, котрі одночасно застосовуються у військовій і цивільній авіації. Повний перелік цих підприємств не включили, але дозволили резидентство для тих, в кого частка прибутків від оборонного напрямку складатиме не менше ніж 50%.
Водночас авіації вдалося добитися вилучення норми, котра могла б стати “прихованою бомбою” для всієї оборонки: раніше пропонувалося зобов’язати компанії у разі втрати статусу учасника Defence City відшкодовувати всі податки та штрафи за попередні роки. Після обговорень у парламенті ретроспективні санкції були вилучені.
Окремо розглядалася пропозиція виключити обмеження щодо податкової заборгованості та протермінування виконання оборонних контрактів. Йшлося про можливість включати до Переліку підприємства з податковою заборгованістю за умови її погашення протягом трьох років, з огляду на безпекові ризики, обстріли, релокацію, перебої в постачанні та інші фактори, що не залежать від виробника. У фінальному тексті даний критерій повністю не врахували, проте його вимоги були частково пом’якшені.
Незважаючи на прогрес, низка пропозицій авіаційної спільноти не увійшла до фінального тексту закону. Зокрема, не були враховані ініціативи щодо розширення підстав для включення підприємств до Переліку учасників – пропонувалося враховувати не лише контракти Міноборони, а й міжнародні договори у сфері оборони та подвійного призначення. Також відхилили пропозицію додати до напрямів використання звільненого від оподаткування прибутку фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з літакобудування. Не було підтримано і ідею встановити окремий порядок використання вивільнених коштів суб’єктами літакобудування за рішенням Кабінету Міністрів України (по аналогії з постановою КМУ від 07.06.2017 №476, котра діяла до 01.01.2025 року). Крім того, не була помʼякшена норма щодо відсутності відкритих кримінальних проваджень проти компаній.
“Бойове хрещення” і необхідність доопрацювань
Запуск Defence City безперечно став важливим сигналом для розвитку оборонної промисловості, однак перші місяці роботи режиму показують: процес отримання резидентства рухається значно повільніше, ніж очікував ринок. Незважаючи на наявність всіх підзаконних актів і задекларовану готовність держави підтримувати ОПК, станом на початок 2026 року статус учасника отримало лише одне підприємство.
Очевидно мова йде не про відсутність інтересу з боку бізнесу, а про надмірну складність самої процедури та наджорсткі критерії відбору. До прикладу, відповідно до закону “Про національну безпеку України” до заявки на отримання статусу учасника Defence City необхідно подати звіт про відповідність учасника Defence City, а не кандидата на надання статусу учасника Defence City за період з 1 січня по 31 грудня відповідного календарного року, що неможливо.
Фактично Defence City лише починає проходити “бойове хрещення” практикою. Проте вже зараз стає зрозуміло, що для багатьох середніх виробників, в тому числі з авіаційної галузі, бар’єри залишаються стримувальним фактором, навіть попри очевидні фінансові вигоди.
Окремою проблемою залишається те, що значна частина пропозицій галузевих спільнот, зокрема авіабудівної, у фінальній редакції законодавства була врахована лише частково або взагалі відхилена, що може значно звужувати коло потенційних резидентів. Таким чином виникає ризик того, що Defence City може перетворитися в режим для обраних великих гравців, і не стане масовим інструментом розвитку оборонної промисловості.
Очевидно, що законодавство про Defence City потребує доопрацювання. Мова йде не про зміну концепції, а про точкове спрощення процедур, чіткіші критерії резидентства, більшу гнучкість щодо фінансових і формальних вимог та зменшення регуляторної невизначеності. Без цього темпи приєднання нових резидентів і реальний ефект для галузі можуть залишитися дуже низькими.