“`html
Фінський волонтер, ув’язнений в Україні після фатальної автотрощі, подає апеляцію на рішення суду Ексклюзив 09.02.2026 19:45 Укрінформ Фінський доброволець, якого було засуджено до шести років позбавлення волі в Україні через смертельну дорожньо-транспортну пригоду, подає апеляцію на судове рішення.
Про це в розмові з Укрінформом розповів адвокат засудженого, Михайло Тарасенко.
Раніше, 1 жовтня 2025 року, Полтавський районний суд визнав винним вихідця з Гельсінкі, підданого Фінляндської Республіки, у скоєнні смертельної ДТП (ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України). Суд визначив йому покарання у формі ув’язнення на період шести років з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на три роки, а також відшкодування моральної та матеріальної шкоди родині потерпілого.
6 лютого 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було опубліковано ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 січня. Справу ухвалили розглянути повторно. Захист оскаржує як міру покарання, так і запобіжний захід, зазначив Тарасенко.
"Щодо запобіжного заходу: зазвичай у таких справах або взагалі не обирається запобіжний захід, або обирається особисте зобов’язання, тобто навіть без застави. А в нашому випадку з першого ж дня застосовано найжорсткіший запобіжний захід, який тільки передбачений нашим чинним кримінальним процесуальним законодавством", – додав він.
Адвокат підкреслює, що навіть обвинувачені, які вчинили подібне кримінальне порушення в стані алкогольного сп’яніння, часто не утримуються під вартою після внесення застави. Також заперечують і стосовно міри покарання.
"Ми в Полтавському районному суді взагалі не знайшли покарання, пов’язаного зі справжнім ув’язненням за цією частиною цієї статті, тобто Полтавський районний суд взагалі не позбавляє волі в рамках таких статей. Там є винятки – якщо особа втекла й не надавала допомогу чи інші обтяжливі обставини. А так зазвичай суди виносять 3-5 років позбавлення волі і тут же звільняють від відповідальності. Ми не виявили в Україні взагалі в реєстрі судових рішень жодного аналогічного такого суворого вироку", – роз’яснив Тарасенко.
Він запевняє, що й цивільний позов не відповідає дійсності: вдова вимагала 20 мільйонів гривень, суд задовольнив позов частково та постановив виплату мільйона гривень, а також обов’язок щомісячної сплати по втраті годувальника. "Ці виплати вираховуються з доходу загиблого, а він був співробітником Служби безпеки України. Тобто фін до досягнення повноліття двох дітей, яким 5 і 8 років, щомісяця має перераховувати по 23 тис. грн на кожну дитину", – підкреслює захисник.
Фінський волонтер в основному визнає свою провину. Довгий час у СІЗО він був позбавлений спілкування, тому що поруч з ним не було б жодного, хто б володів англійською мовою (крім спілкування з адвокатами).
За словами Тарасенка, потерпіла намагалась зірвати засідання, подаючи клопотання за кілька годин до їх початку.
Щодо потерпілої сторони, то у вироку Полтавського районного суду зазначено, що вдова на засіданні Полтавського районного суду просила не брати до уваги розкаяння обвинуваченого, оскільки "воно є формальним", бо відповідно до правової позиції Верховного Суду про щирість розкаяння особи свідчить і поведінка засудженого після скоєння злочину. Потерпіла наполягає, що посилання обвинуваченого на його щире каяття нібито цілком спростовується його поведінкою після скоєння злочину, оскільки обвинувачений шкоду не компенсував. Вона просила суд призначити обвинуваченому найтяжче покарання.
В апеляційній скарзі жінка просила відмінити вирок місцевого суду та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Вона вказала, що суд першої інстанції (Полтавський районний) допустив порушення – розглянув кримінальне провадження у спрощеному порядку без її дозволу.
Потерпіла також стверджує, що місцевий суд не надав оцінки її доводам про наявність у діях обвинуваченого складу інших кримінальних правопорушень, оскільки загиблий був полковником Служби безпеки України, а обвинувачений є громадянином іншої держави, тож "його мета перебування в Україні належним чином не встановлена".
Крім того, потерпіла вважає, що суд першої інстанції не перевірив факт виконання її чоловіком обов’язків військової служби під час його загибелі, що спричинило до неправильного вирішення судом цивільного позову про відшкодування моральної шкоди. Жінка вказує на неправильний розрахунок судом розміру шкоди, заподіяної смертю годувальника.
Ситуація набула розголосу на міжнародній арені. Як повідомляло "Громадське" з посиланням на фінське видання Helsingin Sanomat, 33-річний Мустонен Роопе Мікаель (Антті) працював охоронцем у метрополітені. З 2022 року він почав їздити в Україну, перевозячи як бойове спорядження для військових, так і речі для цивільних громадян.
У травні 2025 року чоловік прямував з Харкова до Києва своїм мікроавтобусом Volkswagen Transporter і перевозив апаратуру та обладнання, зокрема для військових.
На узбіччі дороги, по якій їхав Антті, і частково на проїзній частині, знаходився позашляховик Toyota SUV. Водій транспортного засобу в цей час оглядав ліве колесо з увімкненими аварійними сигналами. Антті побачив автівку, але не водія, внаслідок чого збив його. Фін надав першу допомогу постраждалому, але той помер в лікарні.
Видання інформує, що дружина загиблого в ДТП співробітника Служби безпеки України є головою Господарського суду в Харківській області.
Також зауважується, що Міністерство закордонних справ Фінляндії повідомило, що обізнане про судовий процес над Антті й намагається надати йому сприяння консульськими послугами. Його ж адвокат додав у коментарі, що в грудні 2025 року в інтересах клієнта звернувся до Європейського суду з прав людини з приводу його тримання під вартою безпідставного та надмірного запобіжного заходу.
На даний момент обидві сторони очікують призначення нового складу суду в суді першої інстанції та визначення дати засідання.
Як повідомляв Укрінформ, у Сумах до суду передали справу псевдоволонтерів, які привласнили 4,7 млн грн, зібраних на допомогу військовим.
ДТП Фінляндія Полтавщина Волонтери Вирок “`