Від початку року в Україні діє єдина електронна пошта для звернень до військового омбудсмена. Військовослужбовці, військовозобов’язані, а також члени їхніх сімей можуть інформувати про порушення прав.
З початку цього року в Україні почала діяти єдина електронна поштова скринька для запитів до військового омбудсмена. Інформувати про утиски прав можуть військовослужбовці, військовозобов’язані та члени їх сімей. УНН розповідає, куди писати і які саме звернення розглядатимуться.
Куди звертатись військовим у випадку порушення прав
У грудні 2024 року, Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) уповноваженою Президента України у справах захисту прав військовослужбовців та членів сімей воїнів.
З січня поточного року в Україні введено єдину електронну адресу для звернень до військового омбудсмена. Її призначено для обговорення питань, що стосуються проходження військової служби.
До військового омбудсмена зі скаргою можуть звертатися:
- військовослужбовці;
- резервісти та військовозобов’язані під час проходження навчань;
- члени добровольчих формувань територіальних громад;
- особи, що на добровільних засадах залучаються до руху опору на тимчасово зайнятих територіях;
- особовий склад правоохоронних органів, залучений до безпосередньої участі у воєнних діях;
- представники за дорученням або законні представники осіб, на яких поширюється дія закону.
Звернення військовослужбовців: як коректно подати
Звернення можуть бути особистими або колективними. Подавати їх дозволено в усній чи письмовій формах. Надсилати поштою, телефаксом, телефоном або на електронну адресу.
Усні звернення подаються під час особистого прийому в омбудсмана чи працівника апарату Офісу або за допомогою технічних засобів електронного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії”. Письмові звернення подаються у вільній формі.
Звернення має містити:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- місцезнаходження та/або електронна поштова адреса та/або дані про інші технічні засоби електронного зв’язку для контакту із заявником;
- суть та зміст звернення;
- у разі подання звернення представником заявника – документи, що підтверджують повноваження для представлення інтересів особи;
- дата подання звернення і підпис.
Застосування кваліфікованого електронного підпису під час подання звернення не вимагається.
Два і більше звернення, подані з одного і того ж питання, розглядаються разом.
Термін розгляду звернення не може перевищувати десяти робочих днів з дня його отримання. Проте звернення може бути розглянуте протягом трьох днів, якщо зміст звернення дає підстави підозрювати потенційну шкоду для життя та здоров’я заявника.
У разі, якщо під час розгляду звернення виявлено ознаки кримінального злочину, про це негайно повідомляються відповідні правоохоронні органи, а в разі виявлення фактів корупційних або пов’язаних із корупцією порушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції.
Анонімні звернення не розглядаються, за винятком випадків, коли анонімне звернення стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
За результатами розгляду звернення приймається одне з наступних рішень:
- призначення перевірки;
- надсилання матеріалів звернення для організації розгляду за належністю;
- повернення звернення назад, якщо воно не належить до повноважень Офісу омбудсмена.
Про прийняте рішення повідомляється заявнику не пізніше трьох робочих днів. Рішення можна оскаржити.
Перевірки проводяться за рішенням військового омбудсмана або одного з його заступників, порядок яких затверджується омбудсманом.
Підставами для призначення перевірок є відомості, що свідчать про порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, отримані з будь-яких джерел, зокрема у зверненні/запиті народного депутата, оприлюднені в медіа тощо.
У рішенні про призначення перевірки зазначаються:
- предмет та об’єкт перевірки;
- підстави для призначення перевірки;
- дата початку проведення перевірки.
Термін проведення перевірки не може перевищувати 30 робочих днів, проте він може бути продовжений за наявності обґрунтованих підстав на той самий термін.
Під час проведення перевірки особи, які до неї залучені, мають право:
- опитувати та отримувати інформацію проти кого проводиться перевірка;
- запитувати та отримувати інформацію та документи, що стосуються предмета перевірки, робити (отримувати) необхідні копії таких документів;
- проводити огляд місцевості, об’єктів, приміщень, предметів тощо, що стосуються предмета перевірки.
За результатами перевірки складається висновок, в якому зазначаються:
- інформація про відсутність або наявність порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських;
- суть порушення;
- командир, орган військового управління, орган державної влади, його посадова особа, дії та/або рішення якої призвели до порушення прав;
- причини та умови, що призвели до порушення прав.
Зокрема, за результатами перевірки може бути розглянуто питання про притягнення командира до дисциплінарної відповідальності.
Гарантування прав військовослужбовців: які гарантії містить закон
Згідно із законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військові мають права:
Соціально-економічні:
- право на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, зокрема право на отримання підйомної допомоги та добових при переїзді на нове місце служби;
- право на соціальну та професійну адаптацію;
- право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну допомогу;
- право на забезпечення житловим приміщенням;
- право на безоплатний проїзд;
- право на звільнення від штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань;
- санаторно-курортне лікування;
- право на безоплатну правову допомогу;
- право на пенсійне забезпечення;
- право військовослужбовців, які звільняються зі служби, на отримання одноразової грошової допомоги;
- право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та державної допомоги сім’ям з дітьми;
- право на відшкодування завданої шкоди;
- право на оскарження неправомірних рішень та дій;
- право на отримання статусу учасника бойових дій;
- право на догляд за дитиною.
Політичні: право на участь у виборах та референдумах, створення своїх громадських об’єднань відповідно до законодавства України.
Культурні:
- свобода наукової, технічної та художньої творчості;
- право на навчання (зокрема на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців.
Трудові:
- право на працю та рівні права у соціально-економічній сфері;
- обмеження щодо звільнення військовослужбовців;
- поновлення на військовій службі (посаді) військовослужбовців;
- право на працевлаштування військовослужбовців після звільнення з військової служби;
- право на дострокове звільнення від проходження військової служби;
- переважне право на укладення контракту на проходження військової служби;
- право на визначення тривалості службового часу і часу відпочинку;
- право на відпустки.
Релігійні: право на свободу світогляду та віросповідання.
З якими проблемами звертаються найчастіше
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова інформувала, що з 26 січня в Україні почав працювати Офіс військового омбудсмана.
“Як і всі органи державної влади, ми працюємо в умовах обмеженого бюджету. Тому ми не зможемо набрати граничну чисельність нашого штату. Проте, роботи багато. Лише за суботу-неділю ми отримали понад 320 звернень. Ще навіть до початку роботи Офісу, вдень ми отримували по 120 – 130 звернень військовослужбовців та їхніх родин”, – зазначала Решетилова.
Решетилова зауважила, що серед звернень, які вона отримувала, найбільше було – ненаправлення на лікування після поранень, на термінові та планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки та гострі посттравматичні розлади.
Не важко зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде зростати. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів. Однак зі звернень видно, що невиконання рекомендацій медиків, навіть власного підрозділу – дуже часто є позицією командира. Жодного індивідуального підходу та розгляду. Військовослужбовці місяцями потерпають від хвороб і зрештою дуже часто просто йдуть в СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу
– зазначала Решитилова.
Також, за її словами, ще однією проблемою є переведення між військовими частинами.
Дуже часто командири не виконують наказ про переведення або навмисно переводять військовослужбовців всупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу
– повідомляла військовий омбудсмен.
Крім того, ще однією з проблем було непоновлення після СЗЧ.
Є звернення від військовослужбовців, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, перебувають у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення і фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах. Справа в тому, що Державне бюро розслідувань зволікає з розглядом клопотань військовослужбовців про повернення на військову службу, отриманням необхідних документів, оформленням та подальшою передачею до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності. Надалі, навіть після ухвалення судом ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військовослужбовцям військову службу не поновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення. Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань – поки що питання відкрите, будемо з’ясовувати
– наголошувала Решитилова.