Правозахисники презентували дорожню карту забезпечення захисту осіб, що постраждали від збройної агресії РФ проти України Фото 03.02.2026 16:14 Укрінформ Об’єднання правозахисних інституцій представило дорожню карту законопроєктів і 17 головних заходів у сфері забезпечення прав громадян, що постраждали від збройної агресії Росії проти України, на 2026 рік.
Презентація відбулася в прес-центрі Укрінформу.
Як підкреслила директорка з адвокації Центру прав людини «ZMINA» Альона Луньова, об’єднання вже шостий рік поспіль формує перелік першочергових кроків для органів державної влади, але цьогорічний документ вперше містить рекомендації для Президента України.
Альона Луньова
«Цьогоріч – їх вже 17, оскільки проблем менше не стає, викликів тільки більше. Разом з тим, не всі заходи, які ми вважаємо першочерговими, виконуються і переносяться на наступний рік», – зауважила Луньова.
Згідно з її словами, рекомендації для Президента стосуються, зокрема, урахування інтересів потерпілих під час мирних переговорів, гуманітарного доступу, розшуку зниклих безвісти і можливості виїзду з тимчасово окупованих територій.
«Ми наполягаємо на потребі говорити про людський фактор, коли мова йде про припинення вогню або мирні переговори, і брати до уваги інтереси мільйонів наших громадян, які перебувають на окупованих територіях», – акцентувала Луньова.
Вона додала, що окремий блок рекомендацій стосується політики безпеки щодо жителів тимчасово окупованих територій, а також надання пріоритету виїзду та підтримки молоді з ТОТ. Крім того, вона рекомендувала переглянути структуру державної підтримки потерпілих від війни і створити в уряді дієвий орган, відповідальний за дану політику.
Зі свого боку, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник заявила, що в Україні вже 12 років відсутня системна політика забезпечення захисту всіх потерпілих від збройної агресії РФ.
Ольга Скрипник
«Тисячі людей, які постраждали від тортур, сексуального насильства, насильницьких зникнень або незаконного позбавлення волі, залишаються "невидимими" для держави і не мають жодної точки входу для отримання допомоги», – підкреслила Скрипник.
Вона також звернула увагу на проблеми із захистом цивільних осіб, визволених з полону поза обмінами, і відсутність дієвої системи супроводу для звільнених.
Натомість керівниця напряму адвокації захисту житлових, майнових і земельних прав БФ «Право на захист» Анастасія Бурау повідомила, що незважаючи на запуск механізму компенсації за зруйноване і пошкоджене житло, значна частина потерпілих досі не має доступу до нього.
Анастасія Бурау
«Закон не поширюється на житло, зруйноване до повномасштабного вторгнення, а також на житло, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях, через що люди позбавлені можливості отримати компенсацію», – зауважила Бурау.
Згідно з її словами, вирішення даних проблем можливе через прийняття законопроєктів, зокрема №13136 і №11440, які передбачають розширення та спрощення компенсаційних процедур.
У той же час провідна юристка з аналізу законодавства ГО «Донбас SOS» Наталя Юрлова наголосила на необхідності безперервної та системної державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб.
Наталя Юрлова
«Стратегія щодо внутрішнього переміщення завершила свою дію у 2025 році, однак станом на початок 2026 року уряд не представив нових стратегічних рамок», – підкреслила Юрлова.
Вона підсумувала, що коаліція рекомендує ухвалити законопроєкт №12301, який закладає логіку обов’язкової державної підтримки ВПО на всіх етапах внутрішнього переміщення, а також розробити план поступового розселення людей з місць тимчасового проживання.
Довідка. До коаліції правозахисних організацій входять Центр прав людини ZMINA, ГО «Донбас SOS», Кримська правозахисна група, БФ «Право на захист», ГО «Крим SOS», БФ «Схід SOS», ГО «Група впливу», БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» і ГО «Розуміння кризи».
Фото: Кирило Чуботін/Укрінформ
Більше наших фото можна придбати тут
Тимчасова окупація Права людини Правозахисники Агресія РФ Зниклі безвісти