Конкурсний комітет з вибору очільника Держмитслужби завізував меморандум з НАБУ, попри те, що службовці Бюро знаходяться серед кандидатів. Політичний оглядач Олег Постернак закинув НАБУ маніпулювання та намагання захопити контроль над владними структурами.
Конкурсна група з обрання очільника Державної митної служби України опинилася в епіцентрі суперечки. Її члени затвердили меморандум про взаємодію з НАБУ, хоча працівники Бюро самі мають намір зайняти цю посаду. У зв’язку з цим Бюро було звинувачено в підтасовуваннях та спробах взяти під контроль органи влади. Про це зазначив політолог Олег Постернак, інформує УНН.
“Комісія, що визначає долю майбутнього керівника митниці, налічує 6 осіб. Троє з них – іноземні громадяни. Троє – українці. Під виглядом “неупередженості” ця комісія 17 грудня оформлює меморандум з НАБУ, щоб детально перевіряти кандидатів на порядність. Про це пише член комісії, голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. Отже, комісія з трьох наших, трьох іноземців та великої кількості НАБУшників перетворюється на орган, в якому наші не відіграють значної ролі, а НАБУшники, як відомо, і так не звітують Україні. Тепер весь цей загін береться інспектувати кандидатів на пост голови митниці”, – написав він.
Поміж претендентів, відзначив експерт, є діючі працівники НАБУ.
“У переліку кандидатів скромно значаться три НАБУшники: Михайло Буртовий, Орест Мандзій та Руслан Даменцов. Тобто Бюро буде контролювати всіх, а потім між своїми та сторонніми будуть вибирати, кого призначити. Неважко здогадатись, хто цей відбір пройде: хтось збоку чи свої?”, — зауважив експерт.
За його словами, конкурсні заходи створюють інструмент зовнішнього тиску на головні державні інституції.
“В НАБУ продемонстрували росіянам, як впливати на держустанови України без жодного пострілу. Хлопці-іноземці спільно захоплюють цілі органи влади, щоб керувати ними з-за кордону. Це вже державна зрада чи ще демократія? Бо дуже схоже на зазіхання на зосередження влади однією структурою, на яку впливають з-за меж держави”, — додав експерт.
Він також згадав попередні кадрові рішення в державних організаціях, які, за його словами, показують негативні результати подібної практики.
“Ми вже бачили, як висуванець НАБУ Михайло Риковцев очолив департамент економічної безпеки Укрзалізниці. Близько 80 мільйонів, за загальнодоступними даними, збитків було зафіксовано тільки на закупівлях дизпалива, вугілля та вагонів влітку минулого року”, — написав Постернак.
Окремо Постернак навів приклад із старшим детективом НАБУ Тарасом Лікуновим.
“Старший детектив НАБУ Тарас Лікунов, котрий розслідував корупційні діяння на “Укрзалізниці”, а згодом опинився на посаді заступника директора з корпоративної безпеки “УЗ”, — зауважив експерт.
Він підкреслив, що в НАБУ “вирішили ігнорувати” обмеження, вказані у статті 26 закону “Про запобігання корупції”.
“Вона прямо забороняє протягом року після звільнення працювати в компаніях, щодо яких посадовець здійснював контроль або нагляд. А як тут звернеш увагу, коли сестра Лікунова, Олена Щербан, є членкинею “Центру протидії корупції”. Звичайна корупційна вертикаль під вивіскою антикорупції”, – повідомив він.
Постернак звернув увагу, що боротьба з корупцією залишається вкрай важливою для України, проте застеріг від перекручування її суті.
“Україна, безсумнівно, потребує дієвої боротьби з корупцією. Але якось не дуже добре, коли антикорупціонери за кошти українців сприяють зосередженню влади у воюючій державі”, — резюмував він.