Рада відхилила проєкт закону, який Мінфін наполегливо просував.

Фото: Depositphotos

У понеділок комітет з питань фінансів, податків та митниці Ради не схвалив урядовий законопроєкт №14327 про вступ України в Єдину зону платежів у євро (SEPA), з якою пов’язана фіндопомога нашій державі. Згідно з прийнятим рішенням, до нього мають намір повернутися після доопрацювання.

Приєднання до SEPA дасть змогу проводити міжнародні платежі в євро набагато швидше (від кількох хвилин до доби) і дешевше. За оцінками, озвученими на засіданні комітету, український бізнес і громадяни зможуть заощаджувати від 70 до 100 млн євро щорічно на комісіях за транзакції.

Читайте також Україна готується приєднатися до єдиної зони європлатежів SEPA: які переваги

Схвалення цього закону є обов’язковою умовою для отримання Україною фінансової підтримки від Світового банку та Євросоюзу в рамках програми Ukraine Facility.

“Кошти Policy Loan [від Світового банку] прив’язані до нього, інакше їх не буде. Ми неодноразово намагалися уникнути включення цього законопроєкту – не виходить”, – заявив глава Мінфіну Сергій Марченко.

“Хоч цілком, хоч частинами, але нам потрібно, щоб Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт. Підкажіть, що нам потрібно вчинити – станцювати, побігти, пострибати? Я готовий на все, але цей законопроєкт є важливим для держави. Ми можемо нескінченно звинувачувати один одного – хто кращий чи гірший, хто більший євроінтегратор чи менший, але цей законопроєкт має значення. І рано чи пізно ми до нього повернемося”, – сказав він.

Не дивлячись на ймовірні переваги та позицію міністерства, законопроєкт викликав жорстку критику з боку деяких депутатів через потенційні “драконівські” положення.

“Це серйозні, досить суворі зміни – дійсно, як в Євросоюзі, причому не в кожній країні вони настільки радикально впроваджені. Там є чимало побажань Мінфіну щодо посилення фінмоніторингу”, – зазначив перший заступник голови комітету Ярослав Железняк (Голос).

Противники законопроєкту запевняють, що він значно збільшує повноваження органів нагляду та вводить надмірні вимоги до населення. Зокрема, мова йде про потребу підтверджувати місце проживання, надавати рахунки та акти для звичайних операцій.

У документі передбачено створення реєстру банківських рахунків і сейфів фізосіб під контролем Мінфіну, а також значне підвищення штрафів за порушення правил фінмоніторингу.

Железняк запропонував альтернативний законопроєкт. Його головна відмінність – спочатку провести перезавантаження Держфінмоніторингу через прозорі конкурси, а всі суворі обмеження та штрафи вводити поступово, аж до моменту фактичного вступу України до ЄС.

• SEPA (єдина зона платежів у євро) поєднує 41 європейську країну, у тому числі всі держави ЄС, а також Велику Британію, країни Європейської економічної зони, Швейцарію, Андорру, Монако, Сан-Марино і Ватикан. Система надає можливість здійснювати перекази в європейській валюті між платіжними системами країн-учасниць на однакових умовах.
• Національний банк ініціював перемовини про входження України до SEPA ще в липні 2022 року. Тоді Олексій Шабан в інтерв’ю LIGA.net розповів, що НБУ планує удосконалити українську платіжну систему СЕП та перевести її на новий міжнародний стандарт.
• У липні 2025 року Європейська бізнес-асоціація закликала внести корективи до законопроєкту про вступ України до SEPA “зважаючи на суспільні побоювання щодо розкриття банківської інформації”. Після призначення нового складу Кабінету міністрів законопроєкт №13233 було відкликано з Верховної Ради, але в грудні його перереєстрували під №14327.

Сергій МарченкоВерховна РадазаконопроєктЯрослав ЖелезнякМінфінєвроSEPA