Доля катів і жертв Голокосту: чи було покарано зло? 27.01.2026 21:45 Укрінформ Кого і яким чином наздогнала відплата після Освенцима – і чому вона була не абсолютною
27 січня воїни 1-го Українського фронту визволили бранців Аушвіц-Біркенау (Освенцима) – одного з найбільш жахливих нацистських концтаборів, де протягом кількох років систематично винищували людей. Ця дата нещодавно стала відзначатися як День вшанування пам’яті жертв Голокосту.
СС У ПАНИЦІ
Визволення принесло жадану волю. Не всі її дожили. Дехто помер від хвороб, недоїдання та знесилення, декого нацисти вбили або заздалегідь відіслали геть. Відомо, що в другій половині 1944 року тільки з Освенцима евакуювали близько 100 тисяч в’язнів. Їх вивозили на захід, в інші табори, подалі від лінії фронту, що загрозливо і стрімко наближався. Найвище командування табору намагалося максимально приховати сліди злодіянь і запобігти повторенню неприємної ситуації, коли газові камери в Майданеку перейшли до радянської армії практично неушкодженими. Чи то через наївність, чи то через скрупульозність, есесівці рятували апаратуру крематоріїв – її старанно розбирали, запаковували і відправляли на захід, до таємного місця зберігання поблизу Маутхаузена, – сподіваючись, що вона знову знадобиться.