В Офісі Генерального прокурора надали роз’яснення щодо процесу формування Конкурсної комісії для обрання кандидатів на керівні посади в САП. Було висунуто чотири кандидатури, серед яких Генпрокурор обрав третього члена через недостатню кількість кандидатів.
В Офісі Генерального прокурора дали роз’яснення стосовно того, як було сформовано Конкурсну комісію, що проводить добір претендентів на адміністративні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, і в рамках яких повноважень у цьому процесі діяли органи прокуратури, про це пише УНН, посилаючись на повідомлення ОГП.
З чого почався відбір
В ОГП нагадали, що 28 листопада 2025 року Рада прокурорів України офіційно оголосила про початок добору осіб до складу Конкурсної комісії.
Повідомлення було публічним і розміщеним на офіційному вебсайті Ради прокурорів.
Напередодні, 27 листопада 2025 року, Рада прокурорів України затвердила докладні настанови для кандидатів. У них чітко зазначалося:
- хто може бути членом Конкурсної комісії;
- хто не має на це права;
- перелік необхідних документів;
- терміни їх подання.
Вся ця інформація була відкритою і доступною для всіх зацікавлених осіб.
Хто подав документи
У встановлений законом термін документи подали четверо осіб: троє співробітників органів прокуратури та один адвокат.
“Інших заяв або кандидатур не було отримано. Жоден громадський діяч, фахівець не подав документи для участі у відборі”, – повідомили в ОГП.
Рішення Ради прокурорів України
9 грудня 2025 року Рада прокурорів України розглянула надані документи та запропонувала Генеральному прокурору включити до складу Конкурсної комісії трьох співробітників органів прокуратури.
В ОГП повідомили, що згодом один з цих кандидатів добровільно відмовився від участі, подавши відповідну заяву.
“У зв’язку з цим 18 грудня 2025 року Рада прокурорів України повідомила Генерального прокурора, що може запропонувати лише двох кандидатів, а цього недостатньо для формування повноцінної Конкурсної комісії”, – зазначено у повідомленні ОГП.
Чому Генеральний прокурор обрав третього члена Комісії
Закон вимагає забезпечити формування Конкурсної комісії у визначені терміни.
У ситуації, коли запропонованих кандидатів недостатньо, Генеральний прокурор зобов’язаний забезпечити можливість функціонування Комісії, щоб уникнути зриву конкурсу.
“Оскільки інших кандидатів не було, Генеральний прокурор обрав членом Конкурсної комісії адвоката Олексія Шевчука – четвертого учасника, який брав участь у відборі.
При цьому закон не передбачає окремої процедури перевірки доброчесності членів Конкурсної комісії та не встановлює іншого порядку їх визначення у разі недостатності кандидатів, ніж той, який був застосований”, – підкреслюється у повідомленні ОГП.
Чи може Генеральний прокурор змінити склад Конкурсної комісії
Закон чітко визначає, що Генеральний прокурор не має повноважень самовільно змінювати склад Конкурсної комісії.
Повноваження члена Конкурсної комісії можуть бути припинені достроково лише у шести випадках:
- подання особою заяви про вихід;
- неможливість брати участь у роботі комісії через стан здоров’я понад один місяць;
- внесення відповідної пропозиції самою Конкурсною комісією у випадках, передбачених її регламентом;
- набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
- визнання особи недієздатною або безвісно відсутньою;
- смерть.
У повідомленні ОГП підкреслюється, що лише за наявності однієї з цих підстав Генеральний прокурор має право приймати рішення про заміну члена Конкурсної комісії. На даний момент таких підстав немає.
Коли Конкурсна комісія зможе розпочати роботу
Конкурсна комісія може працювати лише після формування повного складу, наголошують в ОГП.
Наразі Комісія ще не є повноважною, оскільки не визначено трьох кандидатів від міжнародних та іноземних організацій, які мають бути запропоновані згідно з рішенням Кабінету міністрів України.
Додамо
В ОГП також наголосили, “що в публічному просторі можуть існувати різні оцінки професійної діяльності або репутації окремих осіб. Разом з тим, рішення про формування складу Конкурсної комісії приймається виключно на основі вимог закону, а не публічних оцінок або медійних інтерпретацій”.