Київ переживає період з нестійким забезпеченням електрикою та ймовірностями перебоїв з теплом; стратегічно важливі об’єкти функціонують завдяки генераторам, але житлові квартали не мають певних гарантій. Місто користується підтримкою міжнародних партнерів, але нерозв’язаними лишаються питання, що стосуються інфраструктури й підготовки до зимового періоду.

Київ проживає зиму в умовах нерівномірного забезпечення електрикою та різноманітних ризиків щодо тепла: місто підтримує критично важливі об’єкти завдяки генераторам та мобільним тепловим комплексам, але для житлових секторів запорук безперервності не існує. Найбільш чутливі моменти — трансформаторна інфраструктура, залежність багатоповерхівок від насосів і стан внутрішньобудинкових комунікацій, а також перепони, які уповільнюють прогрес розподіленої генерації.
Від початку року російські військові завдають по Києву потужних ракетних та дронових атак, чия задача — розбити енергетичну систему столиці та зробити мегаполіс непридатним для існування хоча б у холодну пору року.
Тільки після одного такого наступу 24 січня згідно з інформацією від очільника Києва Віталія Кличка близько 6 тисяч багатоповерхівок виявились без обігріву.
Переважна їх кількість ті, котрі вже двічі приєднували чи намагалися приєднати до теплопостачання після обстрілів 9-го та 20- січня. Також існують труднощі з водозабезпеченням на лівому березі й частково на правому
– уточнив Кличко.
Згідно з його словами, найбільш тяжка обстановка склалася для мешканців мікрорайону Троєщина.
Аналітик і експерт Олексій Кущ, говорячи про ситуацію в столиці, констатує прямо: локально на Позняках (мікрорайон у Дарницькому районі столиці, — ред.) з електроенергією та обігрівом складається трагічна ситуація. Причому за сегментами забудови.
Наприклад, будинок на (вулиці, — ред.)Пчілки 2, в який влітку (влучив БПЛА, — ред.). У цьому будинку і ще в декількох навколо (найбільш тривалі, — ред.) відімкнення. Будинок по суті мерзне і всім все одно
– наголошує він.
У соціальних мережах кияни теж сповіщають про складні умови життя. У деяких будинках по декілька діб відсутнє світло. Проблеми з водопостачанням, оскільки через відсутність електроенергії помпи не дають воду у багатоповерхівки. У помешканнях городян — низькі температури, тому що не функціонує обігрів. У комбінації з морозами двох минулих тижнів це призвело до того, що у будинках почали лопатися труби та батереї. Житла людей затоплює водою.
Столиці намагаються сприяти:
- від Польщі місту надали 130 генераторів, сукупною потужністю 2 376 кВт. Кошти на техніку збирали польські волонтери. За 10 днів поляки зібрали 8 млн злотих (майже 2 млн євро);
- бельгійське федеральне агентство розвитку “Enabel” передало 22 мобільні котельні та три генератори ( на Київ, Одесу й Фастів) потужністю 200 та 40 кВт;
- чеська організація Post Bellum також закупила для потреб міста генератор. А ГО Bevar Ukraine (Данія) передала промислові джерела безперебійного живлення (100 та 80 кВт) та генератор 22 кВт для столичної лікарні.
Окрім того, в прокуратурі Києва на даний момент ведуть 12 кримінальних справ, в межах яких, зокрема, перевіряють, наскільки якісно в місті гарантували оборону об’єктів критичної інфраструктури.
Зокрема, слідче управління ГУ Нацполіції в Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури розслідує провадження, відкрите 15 січня 2026 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Воно торкається імовірної службової халатності посадовців виконавчого органу Київради (КМДА), її структурних підрозділів і підпорядкованих підприємств у 2022–2025 роках в процесі підготовки роботи та захисту критичної інфраструктури столиці, зокрема під час проведення публічних закупівель. Ціль цих дій повинна була полягати у протидії негативним наслідкам пошкоджень критичних об’єктів в умовах повномасштабної агресії РФ.
Окремо Печерське управління поліції під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва розслідує інше провадження (теж від 15 січня 2026 року) за ч. 4 ст. 191 КК України. В ньому йдеться про можливе завищення ціни закупівлі когенераційних установок і робіт з їх підключення, котрі у 2024–2025 роках проводили комунальні підприємства зі сфери управління КМДА.
Так само в 10 провадженнях, які проводять територіальні підрозділи поліції під керівництвом окружних прокуратур, перевіряють дії посадовців комунальних підприємств, управляючих компаній та районних у Києві держадміністрацій стосовно підготовки до зими. Йдеться, зокрема, про утримання доріг і тротуарів в осінньо-зимовий період 2025–2026 років та готовність міста до тривалих відключень електроенергії й теплопостачання.
УНН вивчали разом із експертом чи допоможе все це врятувати Київ та з якими труднощами зіткнуться містяни у найближчому майбутньому.
Тепло на межі, світло — на паузі: з чим кияни входять у завершення зими
Директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, котрий дав редакції унікальний коментар, зазначає: ризики для тепла та електроенергії визначаються не стільки зручністю, скільки елементарною життєздатністю міста.
Обстановка дуже критична, адже ключові джерела тепла працюють не на повну потужність, а час відключень електроенергії збільшується
– каже він.
Найбільш вразлива проблема для міста зараз — це теплопостачання. Згідно зі словами співрозмовника УНН, ТЕС-5 і ТЕС-6, функціонують зовсім не на повну потужність. Саме це утворює ключову лінію напруги: “половина Києва забезпечена теплопостачанням, половина у дуже ризикованій зоні, якщо ніжно так сказати”.
Втім, одночасно Київ прагне спиратися на наявні резервні джерела. Олександр Сергієнко нагадує:
“У (місті, – ред.) близько 180 котелень, в них 12 районного рівня потужністю понад 80 мегаватт, а також багато котелень при школах, при заводах, при якихось підприємствах. Зокрема, й медичних. У лікарнях багато таких котелень є, щоб (вони, — ред.) були незалежні від міста”.
Окремий метод подолання кризи — мобільні рішення.
Київ, як вказує експерт, має 69 мобільних теплових станцій, які можливо приєднувати в те місце, де в цьому назріває необхідність.
Він наводить приклад швидкого посилення після ударів.
10-го числа, наприклад, після наступу 9-го, вже наступного дня Київ заживив 13 мобільних теплових котелень… на трошки менше 12 лікарень. Тобто основні київські лікарні забезпечені теплом
– роз’яснює Сергієнко.
Електрика на межі відповідальності держави та оператора мереж
Висновок щодо поточної ситуації директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” робить суворий.
Ми всі помічаємо, що обстановка теж критична. Дуже великі проміжки, коли відсутнє світло, і скорочуються проміжки, коли це світло є
– наголошує Сергієнко.
Втім, місту вдалося закрити частину потреб критичної інфраструктури.
У нас більше 1100 різної потужності генераторів, котрі гарантують функціонування критичних інфраструктурних об’єктів. Наприклад, лікарні, школи і все таке інше
– пояснює експерт.
Але тут же наголошує, що є межа витримки для резервних потужностей.
Для забезпечення роботи тролейбусної чи трамвайної мережі, а тим паче метрополітену, такої електроенергії може не вистачати, тому що генератори “не розраховані на таку потужність, котра потрібна для функціонального метро
– каже Олександр Сергієнко.
Разом з тим, говорячи про електропостачання Києва, експерт розділяє відповідальність між рівнями влади та компаніями.
Він прямо підкреслює:
“Щодо електропостачання, це цілком відповідальність центральної влади”.
Згідно зі словами Олександра Сергієнка, постачанням електроенергії до столиці займається державна компанія “Укренерго”, а на етапі розподілу в місті — місцева компанії ДТЕК – Київські електромережі.
Багатоповерхівки у блекауті: у чому слабкі місця столичного житлового сектору
Найбільш розповсюджені побутові наслідки блекаутів у багатоквартирних будинках — перебої з водозабезпеченням. Експерт роз’яснює їх механіку:
Коли вимикається електрика, то можуть не працювати всі насосні станції для подачі води. Особливо чутливі висотки: будинків, котрі мають більше 10 поверхів, встановлюються додаткові групи насосів. Коли немає електрики, то ці насоси не здатні працювати
– роз’яснює Сергієнко.
Окремий блок — готовність до екстрених ситуацій будинків, де мешканці створили ОСББ і вкладали кошти в автономність. Співрозмовник УНН описує міські програми як ті, що діяли ще до війни та зазначає, що місто компенсувало ОСББ придбання генераторів, накопичувачів енергії, сонячних панелей.
Про фінансовий стимул теж каже прямо:
“Це програма 70 на 30: місто компенсує 70% витрат. Такі проєкти здійснили за останні роки 4,5 тисячі”.
Окрема лінія ризиків — технічний стан будинкових мереж. Експерт констатує, що в інженерії не існує магічної поломки нізвідки.
Будь-яка інженерна система потребує постійного нагляду і постійного технічного обслуговування. Проте саме масові приєднання додаткових приладів можуть зробити старі проблеми критичними. Коли люди масово почнуть приєднувати електрообігрівачі, ця стара проводка може просто не витримувати
– говорить Сергієнко.
Далі він деталізує, що спрацьовуватимуть запобіжні автомати, або ж можуть ламатися інші технічні елементи. Висновок робить звичайний: будь-які старі проблеми можуть стати критичними і грати там фатальну роль.
Чому Київ виявився вразливим для атак зс рф
В оцінці підготовки столиці до атак Олександр Сергієнко зосереджується на трансформаторній інфраструктурі. Він називає її ключовою ланкою, без котрої навіть працююча станція не дає наслідку.
“Станція продукує електроенергію, але для того, щоб її надати в мережу, потрібно, щоб працювали трансформатори. Якщо їх вивести з ладу, станція взагалі не в змозі працювати”.
Далі від експерта лунає критика на адресу урядових структур:
“На жаль, Уряд, Міненерго, не забезпечили надійного захисту цих трансформаторних груп. Мова йде і про слабкість “другого рівня” захисту. На початок цього сезону було захищено лише половину цих трансформаторних груп”, — констатує директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.
Проблема, згідно з його словами, стосується і трансформаторів у розподільчих мережах. Експерт наводить масштаб: оператори мають більше трьох з половиною тисяч трансформаторів. І додає:
“Міненерго прямо каже, що вони не спроможні забезпечити захист і, напевно, це має бути функція ДТЕК”.
Але, згідно з його оцінкою, у приватного гравця немає мотивації вкладати кошти.
Для них це зайві кошти витрачати, котрі вони не хочуть витрачати на цей захист
– констатує Сергієнко.
У результаті він формулює тезу про розрив у якості підготовки локаційно.
Місцеві влади, вони краще готувалися, більш підготовлені, а центральна влада не виконала своїх обов’язків
– впевнений експерт.
Чи могла врятувати Київ альтернативна генерація і чому цього не сталося
Ще один напрямок, який міг би зменшити вразливість у блекаути, — розвиток малої та середньої приватної генерації з можливістю віддавати електроенергію в мережу.
Олександр Сергієнко висловлює таку думку:
“Центральна влада провалила створення альтернативної системи електрогенерації, коли приватний власник може купити собі потужний генератор, підключитися до мережі й віддавати в мережу електрику”
Ключовий бар’єр — складність процедур та економіка підключення.
Це досить складна бюрократична процедура. І ДТЕК, як монополіст не зацікавлений в появі конкурентів… вони вставляють палки в колеса
– переконує Сергієнко.
Серед конкретних цифр називає авансові платежі:
“Щоб ввести 1 МВт потужності, потрібно заплатити лише авансовий внесок 5 тисяч євро, а витрати на під’єднання можуть бути ще вищими: і 10 тисяч бути за 1 МВт”.
Згідно з його думкою, регулятор міг би встановити жорсткіші “стелі” для таких платежів, але цього не зроблено, а оператори мереж не зацікавлені в появі нових конкурентних джерел у системі.
У прикладному сенсі картина така: місто закриває критичні об’єкти генераторами та мобільними тепловими комплексами, але побутові ризики для житлових районів залишаються високими в першу чергу через залежність від електрики (вода, ліфти, обігрів в частині будинків) і через технічний стан внутрішніх мереж.
Для киян це означає дві речі.
По-перше, готовність будинку (ОСББ, наявність резервного живлення, стан електрощитових) може бути не менш важливою, ніж графік відключень у районі.
По-друге, системні рішення — охорона енергетичної інфраструктури та адекватні правила підключення розподіленої генерації — лишаються критичною умовою, без котрої місто й надалі житиме в режимі “латання” наслідків, а не зменшення ризиків.
