“`html
Українці та світ поминають жертв Голокосту Актуалізовано 27.01.2026 10:26 Укрінформ Українці та міжнародна спільнота у вівторок, 27 січня, віддають шану жертвам Голокосту.
Як повідомляє Укрінформ, Міжнародний день вшанування жертв Голокосту, що відзначається щороку 27 січня, був ініційований постановою Генеральної асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7).
27 січня 1945 року воїни 1-го Українського фронту визволили один з найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.
Згідно з інформацією Українського інституту національної пам’яті, в період Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської доктрини, яка передбачала ліквідацію народів і груп, котрих нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Приблизно 1,5 млн з них були з території сучасної України.
"Голокост, що призвів до нищення третини єврейського народу та незліченної кількості представників інших національностей, назавжди буде слугувати усім людям застереженням про ризики, які таять у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…", – зазначено в резолюції Генасамблеї ООН.
Протягом минулого року знакові місця пам’яті про Голокост в Україні зазнали нападів від росіян.
Це Бабин Яр. Символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових убивств, здійснених нацистами в цьому місці, а згодом спалення ними тіл, щоб приховати сліди своїх злодіянь, – світ знову побачив обвуглені тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російського ракетного удару.
Також це Дробицький Яр у Харкові – відома локація масових розстрілів цивільного, переважно єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними даними, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіальний комплекс. А у 2022 році в центральний монумент меморіалу – менору поцілили російські снаряди.
Як зауважили в УІНП, Ванда Об’єдкова була однією з тих осіб, які вціліли в окупованому гітлерівцями Маріуполі. Її мати була єврейкою. Ванда Семенівна вижила лише тому, що переховувалася від нацистів у міських підвалах. У цих же міських маріупольських підвалах завершилося через 80 років її життя, 4 квітня 2022 року, коли вулиці та будівлі міста перетворювали на руїни російська артилерія та авіація.
Борис Романченко був в’язнем одного з найбільших концтаборів нацистської Німеччини — Бухенвальда. Окрім того, його утримували в таборах Пенемюнде, Дора і Берген-Бельзен. Він дбав про збереження пам’яті про нацистські злочини, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Свої знання про жахіття Другої світової війни Борис Тимофійович передавав наступним поколінням. Його життя припинилося у власній харківській квартирі, в яку 18 березня 2022 року влучили росіяни. Борису Романченку було 96 років, підкреслили в УІНП.
* * *
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко у День пам’яті жертв Голокосту підкреслила, що згадка про цей найжахливіший злочин в історії є закликом до світу про відповідальність зупиняти злодіяння проти людяності та не мовчати перед лицем насильства.
«Сьогодні світ поминає мільйони жертв Голокосту — одного з найжахливіших злодіянь в історії людства. Під час Другої світової війни нацистський режим знищив приблизно шість мільйонів євреїв, а також інших безневинних людей, серед яких були й українці», – йдеться в повідомленні.
Бабин Яр став одним із найбільш трагічних символів цієї трагедії в Україні: за період окупації нацисти вбили там близько ста тисяч євреїв, українців, ромів та представників інших національностей — тільки через їхню ідентичність.
Свириденко наголосила, що згадка про Голокост – це нагадування світу про відповідальність зупиняти злодіяння проти людяності, захищати людське життя та не мовчати перед лицем насильства, яке сьогодні знову відбувається в центрі Європи.
«Непокаране зло породжує нове зло. І тільки об’єднавшись, його можливо подолати. Людське життя має залишатися найвищою цінністю для усього цивілізованого світу», – підкреслила Прем’єр-міністр.
* * *
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов у День пам’яті жертв Голокосту заявив, що лише справедливе покарання за злодіяння може гарантувати, що гасло “Ніколи знову” врешті-решт стане дійсністю.
«Сьогодні ми поминаємо жертв Голокосту, але водночас повинні визнати гірку правду: пасивна пам’ять не стала запобіжником від нових геноцидів. Підтвердження цього – російська агресія проти України», – сказав Буданов.
Він акцентував, що запобігання новим трагедіям неможливе без рішучої готовності діяти на випередження та неминучого покарання для воєнних злочинців. «Лише справедливе покарання за злодіяння може гарантувати, що гасло «Ніколи знову» врешті-решт стане дійсністю», – наголосив керівник ОП.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в Українському домі з нагоди Міжнародного дня вшанування жертв Голокосту 27 січня відбудеться відкриття виставкового проєкту “В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг”.
Голокост Історія Буданов “`