Поширені заяви про загальні платні автошляхи “на вимогу ЄС”, обов’язкову технічну перевірку для всіх автомобілів вже у 2026 році та придорожні “карні” інспекції для кожного водія поки що лишаються вигадками. По суті, євроінтеграція у транспортній галузі полягає в іншому: підготовці законодавчого підґрунтя, поступових рішеннях і перетвореннях, націлених на безпеку, відкритість процесів та викорінення корупції, перш за все в секторі комерційних перевезень.
У соціальних мережах та деяких ЗМІ циркулюють заяви про ймовірне введення в Україні платних автошляхів за наполяганням ЄС, обов’язкової технічної діагностики для всіх автомобілів вже в 2026 році та придорожнього контролю з повсюдними перевірками.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України констатують, що наразі відповідні рішення не прийняті, а євроінтеграційні зміни у транспортній сфері передбачають передусім створення законодавства, етапні реформи та збільшення рівня безпеки і прозорості процесів, з акцентом на комерційні перевезення, повідомляє УНН.
У відповідному міністерстві вирішили проаналізувати три найпоширеніші міфи та роз’яснити, що насправді за ними криється.
Міф 1. Євросоюз змусить Україну зробити автошляхи платними
Інтеграція в Європу не передбачає миттєвого впровадження платного проїзду. На даний момент в Україні відсутні затверджені рішення, які б запроваджували плату за проїзд на наявних дорогах загального використання.
Як це влаштовано та функціонує в Європі
Важлива деталь: у багатьох державах ЄС дійсно існують платні дороги, однак не у всіх. Спільним для більшості є інше: наявність законодавчої бази, яка дає змогу (або регламентує) платні автошляхи за певних умов. Власне, потреба мати такі норми і є тим, що вважають важливою частиною євроінтеграційних обов’язків.
Найчастіше оплата за проїзд стосується:
- новозбудованих або реконструйованих автомагістралей;
- альтернативних шляхів з кращим рівнем обслуговування;
- окремих відрізків, зокрема для вантажного транспорту.
Який вигляд система може мати в Україні
Заявлена ідея аналогічна: платна дорога може бути тільки як альтернатива безкоштовній, а не натомість неї. І навіть в такому випадку це не “миттєве рішення”, а через окремі постанови держави з урахуванням економічної обґрунтованості та інтересів користувачів.
Чому платні автошляхи — це не найближче майбутнє для українських водіїв
Щоб хоч щось у цьому напрямку стало можливим, насамперед потрібно:
1. Розробити та прийняти відповідне законодавство.
2. Визначити спосіб реалізації, джерела фінансування, правила встановлення тарифів, контролю якості.
До того ж впливає ще один важливий фактор: під час війни у державному бюджеті бракує коштів на масштабне зведення нових доріг, які потенційно могли б стати платними.
Тому як одна з гіпотетичних моделей, на думку фахівців галузі, розглядається державно-приватне партнерство: інвестор будує, а потім отримує прибуток через оплату за проїзд.
Міф 2. У 2026 році запровадять обов’язковий техогляд для всіх автомобілів на вимогу ЄС
У профільному міністерстві зауважують: рішення про негайне або масове введення обов’язкового технічного контролю (ОТК) для всіх транспортних засобів, включно з легковими, не було прийнято. Тобто сценарій “у 2026-му всі власники легкових автомобілів стають у черги” не має під собою законодавчого підґрунтя.
Навіщо тоді взагалі ця реформа
Європейська концепція ОТК проста: на дорогах має бути менше технічно несправного транспорту. Навіть якщо людина не керує особисто, вона все одно бажає, щоб поруч рухались справні автомобілі, автобуси та вантажівки.
Окремий практичний аспект: українські транспортні засоби при перетині кордону з деякими державами вже можуть потребувати діючого техогляду (зокрема, мова йде про Румунію та Молдову). Тобто питання технічної справності давно перестало бути лише теорією.
Про що конкретно йдеться в українському контексті
Реформа ОТК, яка обговорюється у зв’язку з інтеграцією в Європу, зосереджується не на тому, щоб одночасно навантажити мільйони власників легкових автомобілів, а на:
- підвищенні рівня безпеки дорожнього руху;
- усуненні корупційних схем;
- запровадженні відкритих та зрозумілих процесів.
Мова йде про поетапні рішення, насамперед для комерційного транспорту (перевезення людей і вантажів), і про модернізацію самої системи ОТК.
Також розглядається можливість контролю для вживаних транспортних засобів, які вперше ввозитимуть в Україну, щоб імпорт не перетворювався на ввезення технічно проблемних автомобілів.
Чому без законодавців зміни неможливі
Наразі ОТК в Україні — обов’язковий для комерційного транспорту: таксі, автобусів, вантажних автомобілів. Якщо держава має намір розширити вимоги на легкові автомобілі, спершу необхідно:
1. Щоб Верховна Рада прийняла відповідні закони.
2. Одночасно реформувати процеси та контроль, щоб це не перетворилося на конвеєр фальшивих довідок.
Міф 3. Придорожній контроль запровадять, щоб штампувати нові штрафи і влаштувати повсюдні перевірки
Зараз в Україні не впроваджують придорожній контроль як нову систему для будь-якого виду транспорту.
Що таке придорожній контроль у європейській практиці
У ЄС це звичайний інструмент, який націлений на:
- перевірку безпеки перевезень;
- дотримання режимів праці та відпочинку водіїв;
- технічний стан транспорту на маршрутах;
- правильність фіксації вантажів.
Важливо тут те, що в центрі уваги знаходяться перевізники, а не приватні водії.
Що ми маємо на даний момент
Повноцінного вигляду такого контролю в Україні як окремої системи не існує, а частково функції контролю в рамках повноважень вже виконує Укртрансбезпека. Тобто тема не виникає з нічого, просто в євроінтеграційному контексті її часто представляють як “новий каральний механізм”, хоча логіка там інша.
Що все це означає для звичайних українців та бізнесу
Для водіїв легкових автомобілів головне повідомлення таке: найближчим часом не передбачається, що їм раптово введуть плату за проїзд “за все” або обов’язковий техогляд. Такі зміни технічно та юридично неможливо втілити в життя за декілька днів або тижнів.
Для бізнесу та перевізників повідомлення інше: євроінтеграційні транспортні норми сильніше зачеплять саме комерційний сегмент. А ще акцент перенесуть на прозорі правила та зменшення корупції, а не на імітацію контролю.
У Мінрозвитку наголошують: Євроінтеграція в транспортній галузі – це не про несподівані заборони чи масштабні платні автошляхи. Це про більш безпечні перевезення, прозорі та зрозумілі правила, рівні умови для бізнесу, етапні реформи з урахуванням українських реалій.