Держави, що тривалий час очікували на приєднання до ЄС, мають різні погляди щодо планів стати учасниками без повноцінного права голосу. Дехто наполягає на отриманні всіх привілеїв, інші ж задоволені можливістю бути присутніми на переговорах.
Держави, що роками очікували на інтеграцію до ЄС, мають різні думки щодо проєктів, які готуються в Брюсселі та дозволять їм стати учасниками без традиційних повних прав голосу, повідомляє Politico, інформує УНН.
Деталі
“У колі кількох країн Східної Європи та Балканського регіону, які прагнуть приєднатися до блоку, виникає поділ у поглядах стосовно умов, що пов’язані з їхніми заявками. Певна частина країн наполягає на тому, що вони мають отримати всі вигоди блоку, в той час як інші з радістю просто будуть за столом перемовин”, – зазначено у публікації.
З метою заспокоїти тривоги чинних членів щодо того, що розширений ЄС ускладнить прийняття одноголосних рішень, Європейська комісія розглядає можливість надання новим членам повноцінних прав голосу лише після того, як ЄС оновить спосіб своєї роботи, зазначає видання.
Даний імпульс, як відзначається, ускладнить для окремих країн використання права вето та має на меті унеможливлення зриву політичних рішень. Наразі нові члени одразу отримують повне право голосу, як це сталося, коли остання держава, що приєдналася до ЄС, Хорватія, увійшла до ЄС у 2013 році.
Серед повноважень, які спочатку можуть бути обмежені, є право нових учасників блокувати санкції, поряд з іншими питаннями, що зараз вимагають участі кожної держави ЄС. Стало відомо, що лідери витрачають значний час, щоб обійти погрози вето з боку популістських урядів Угорщини та Словаччини, пише видання.
Перспектива приєднання без повноцінного права голосу викликає неоднозначну реакцію країн-кандидатів.
Еді Рама, прем’єр-міністр Албанії, яка наразі відкрила всі так звані переговорні кластери, над якими їй доведеться працювати, висловив думку, що ці заходи є “гарною ідеєю”, і що його держава навіть погодиться на те, що певний період часу не матиме власного єврокомісара в Брюсселі.
Албанія, за його словами, не бажає заперечувати волю великих членів-засновників, таких як Франція та Німеччина. “Зрештою, саме старші в сім’ї приймають важливі рішення”, – додав він, зазначивши, що однією з переваг для менших членів ЄС є те, що якщо більші держави “зазнають невдачі”, це не провина нових членів.
Саломе Зурабішвілі, остання безпосередньо обрана президентка Грузії, підкреслила, що вона тривалий час виступала за подібний крок у переговорах з представниками ЄС. Займання посади нею було скасовано правлячою партією “Грузинська мрія”, що засудив Брюссель, а перемовини про вступ наразі зупинилися на тлі застережень щодо відступу від демократії.
Молдова, чия заявка на членство є аналогічною заявці України, повідомила, що прагне побачити деталі пропозицій.
“Ми готові взяти на себе відповідальність на ранньому етапі та будемо раді можливості взяти участь у цих дискусіях та допомогти їх сформувати, – заявив високопоставлений молдовський посадовець, якому було надано анонімність для відвертої розмови. – У той же час, повноцінне членство – з рівними правами та повною участю в процесі прийняття рішень ЄС – має залишатися чіткою та кінцевою метою”.
Україна, яка здійснила широкомасштабні реформи в межах процесу приєднання, навіть зіштовхуючись з агресією росії, не дуже охоче підтримує цю ідею.
“Якщо ми ведемо мову про членство в ЄС, воно має бути повноцінним”, – наголосив Президент Володимир Зеленський у листопаді.
Чорногорія, країна-кандидат, яка найбільше просунулася на шляху до приєднання, також наполягає на тому, що відсутня необхідність переглядати умови, за якими їй надається членство, та очікує завершити процес перевірки цього року.
“Суть полягає в тому, що ЄС вже складався з 28 держав-членів, – підкреслив президент Чорногорії Яків Мілатович. – А на цей час у нас їх 27 через Brexit. Отже, у цьому контексті, якщо Чорногорія стане 28-ю державою-членом ЄС до 2028 року, то відповідь [на питання, чи є потреба в реформах] – ні, чи не так? … Але це точно питання, на яке мають відповісти лідери ЄС”.