Незаконний перетин кордону: у Верховному Суді пояснили, коли настає відповідальність для організаторів 15.01.2026 04:08 Укрінформ Відповідальність для організатора каналу нелегального перетину кордону настає вже за сам факт організації, управління та надання допомоги консультаціями, інструментами тощо.
Про це проінформував Верховний Суд, повідомляє Укрінформ.
«Для наявності в діях організатора нелегального переміщення осіб через кордон завершеного складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 ККУ, не є обов’язковим факт перетину кордону особою, яка, згідно з планом, мала його перетнути, оскільки відповідальність для організатора настає вже за сам факт організації, управління та надання допомоги консультаціями, інструментами тощо», – зазначено в повідомленні.
Підкреслюється, що в одній зі справ, які розглядав Верховний Суд, суди попередніх інстанцій визнали винним та засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 369 ККУ за те, що він організував нелегальне переправлення свого сина через держрубіж України та надав начальнику відділу дільничних інспекторів прикордонної служби хабар у розмірі 70 498 грн за сприяння йому та його синові в нелегальному перетині державного кордону поза встановленими пунктами контролю.
Як проінформували в суді, у касаційній скарзі захисник заперечував висновки судів попередніх інстанцій про доведеність вини обвинуваченого, зокрема, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 ККУ.
ВС зі свого боку, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, вказав, що нелегальне переміщення осіб через державний кордон України – це дії особи, які полягають у забезпеченні перетинання (перевезення, переведення) державного кордону України іншими особами.
«При цьому організація такого нелегального переміщення – це дії особи щодо розробки планів, визначення місця, часу нелегального переміщення, пошуку співучасників, створення організованої групи, її фінансування, озброєння тощо», – роз’яснили у Верховному Суді.
Окремо повідомляється, що суд першої інстанції у цьому кримінальному провадженні встановив, що обвинувачений шукав спосіб перетину державного кордону України поза межами пунктів контролю для себе та свого сина і просив раніше незнайому йому людину допомогти в цьому за грошову винагороду.
«Обвинувачений, усвідомлюючи, що свідок є посадовою особою, яка має повноваження та інформацію щодо охорони державного кордону, надав цій особі неправомірну вигоду за сприяння йому та його синові в нелегальному перетині державного кордону», – зазначено в повідомленні.
У ВС проінформували, що з цих же причин обвинувачення вважало доведеним, що фігурант організував нелегальне переправлення свого сина, 23 листопада 1998 року народження, через державний кордон України за сприяння свідка.
Як повідомляв Укрінформ, згідно з висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, Військова служба правопорядку є спеціалізованим правоохоронним формуванням у складі Збройних сил України, розповсюдження відомостей про її дислокацію є правопорушенням.
Прикордонники Верховний Суд Злочин Кордон Ухилянти