Жодна європейська держава не відбирає Головного прокурора через конкурс. Україні слід узгодити дії з європейською моделлю.

Україна взяла на себе зобов’язання щодо перегляду процесу вибору Генпрокурора у відповідності до європейських норм, однак це не передбачає проведення відкритого змагання. У економічно розвинених державах Європи Генпрокурора затверджує уряд або глава держави.

Жодна країна Європи не обирає Генпрокурора на конкурсі. Україна має відповідати європейським практикам

Інтеграція України в Європу неминуче вимагає значних законодавчих змін та адаптації європейських стандартів. Тим не менш, у певних обговореннях дедалі частіше постає питання: чи дійсно ми впроваджуємо європейський досвід, чи формуємо власні унікальні моделі, яких у самій Європі не існує, повідомляє УНН.

Одна з подібних дискусій стосується питання призначення та усунення з посади Генерального прокурора України.

Останнім часом ряд реформаторів з громадського сектору наполягає: Генерального прокурора необхідно обирати на змаганнях за участю активістів, посилаючись на “найкращі європейські зразки”. Але чи є це правдою?

Що саме Україна взяла на себе як зобов’язання

Експрокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький нагадує, що 11 грудня 2025 року було прийнято спільну заяву Комісара ЄС з питань розширення та віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Один з пунктів даного документа звучить так: “Здійснити всебічний перегляд порядку вибору та увільнення Генерального прокурора з метою приведення її у відповідність до кращих європейських підходів”.

Таким чином, за словами експрокурора, заява не містить жодної згадки про змагання. Вона також не уточнює, що саме слід розуміти під “кращими європейськими підходами”. Проте саме на основі цього формулювання виник політичний наратив: в Україні має відбуватися змагання на посаду Генпрокурора.

А що ж насправді є “кращим європейським підходом”?

Броневицький наводить реальні європейські підходи економічно розвинених країн, системи яких вважаються взірцевими.

За сукупністю критеріїв (номінальний ВВП, ВВП на душу населення, ВВП за ПКС, HDI) до першої п’ятірки європейських держав входять: Німеччина, Швейцарія, Франція, Великобританія, Швеція. І ось як у цих країнах затверджують Генерального прокурора, інформує Броневицький.

Німеччина: кандидатуру пропонує Федеральний міністр юстиції, призначає Федеральний президент.

Швейцарія: Генерального прокурора обирають Федеральні збори (спільне засідання обох палат парламенту).

Франція: кандидатуру вносить міністр юстиції, призначає президент Республіки.

Велика Британія: призначає прем’єр-міністр, формально затверджує монарх.

Швеція: призначення виконує уряд.

Жодна з цих держав не організовує змагання.

І це не “відхилення від норм”, а європейська норма як така.

То в чому полягає проблема?

Проблема не в Європі. Проблема в тлумаченнях. Як точно підмітив народний депутат Сергій Власенко, Конституція України прямо визначає процедуру призначення Генерального прокурора. 

У нашій Конституції зазначено, що кандидатуру Генерального прокурора призначає Президент України за погодженням з Верховною Радою. Все. Ніяких змагань 

– наголошує він.

Власенко також критично оцінює саму ідею змагань у нинішньому вигляді.

За останні декілька років ми побачили, що ці змагання часто скидаються на фікцію. Заздалегідь відомі переможці, маніпулювання під час процедур 

– зауважує нардеп, голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань ймовірної корупції в правоохоронній та судовій системах.

Як приклад він навів змагання до апеляційних адміністративних судів, де, за даними Тимчасової слідчої комісії, серед лідерів виявилися діючі члени Вищої ради правосуддя, родичі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та співробітники самих конкурсних органів.

Конституція: ще один вагомий аргумент

Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики Володимир Ватрас підкреслює, що зміни до Конституції в частині процедури обрання Генерального прокурора – не передбачаються. 

Посада Генерального прокурора є конституційною. Зміни до Конституції в умовах воєнного стану є неможливими 

– заявляє парламентарій.

Більш того, за його словами, парламент на даний момент не має жодних намірів змінювати порядок призначення Генпрокурора, а претензій до поточного керівника прокуратури у депутатів немає.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *