Веб-сайт StopOdrex, ініційований родичами померлих пацієнтів медзакладу “Одрекс”, знову функціонує після блокування. Хостинг-партнер HOSTiQ висловив жаль з приводу інциденту і запропонував свою допомогу платформі.
Сайт StopOdrex, започаткований близькими померлих хворих та особами, які зазнали шкоди від терапії в одеській приватній лікарні “Одрекс”, відновив свою діяльність після короткочасного блокування. Про це повідомила одна із засновниць платформи, Христина Тоткайло, інформує УНН.
Сайт StopOdrex знову в мережі та продовжує приймати запити – як відкрито, так і конфіденційно. І, за словами Христини, кількість цих запитів та нових розповідей від колишніх хворих клініки та родин померлих в Odrex зростає щодня.
Ми не припиняємо збирати правдиві історії та нарікання людей, які постраждали від діяльності одеської лікарні “Одрекс”. Направляйте нам свої історії – публічно або приватно. Кожен голос цінний. Кожна оповідь важлива. Не дозволимо нам замовкнути!
– написала у Facebook Христина Тоткайло.
Окрім того, після її публічного повідомлення про обставини з блокуванням сайту з Христиною безпосередньо вийшли на зв’язок представники хостинг-сервісу HOSTiQ.
Вони пояснили, що технічне припинення функціонування домену було здійснено не за рішенням HOSTiQ, а на рівні наступної інстанції інфраструктури – доменного постачальника. Разом з тим, компанія HOSTiQ виразила жаль постраждалим та запропонувала платформі StopOdrex підтримку у вигляді хостингових послуг.
Проте, як зазначила Тоткайло, ключовим залишається інше: припинення роботи сайту з розповідями та скаргами людей відбулося саме після звернення компанії DIM MEDICINE LLC – власника торговельної марки. Цей факт, за її словами, підтверджено у відповіді хостинг-сервісу.
Тобто причина блокування не зникла і не змінилась. Це була спроба припинити функціонування платформи, де родичі померлих та постраждалі пацієнти відкрито діляться своїм досвідом лікування. Формально – через процедури. Фактично – через зміст і незручну для лікарні правду
– підкреслила вона.
Активісти наголошують: StopOdrex є некомерційною та аполітичною ініціативою, створеною для публічної фіксації історій хворих, взаємної підтримки та відстеження ходу кримінальних проваджень в рамках так званої “Справи Odrex”.
Згадаємо
У серпні 2024 року Христина Тоткайло дізналася, що в її батька онкологія. Родина мешкає в Києві, тому спочатку вони звернулися до лікарні “Феофанія”. Лікарський консиліум, за словами Христини, ухвалив рішення, що інтенсивна хіміотерапія у випадку її батька дуже ризикована і не має проводитися до радикального хірургічного втручання.
На консиліумі був присутній хірург Ігор Бєлоцерковський. Христина каже, що він особисто запропонував метод лікування в одеській лікарні “Одрекс”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Саме там, за його словами, батькові Христини мали врятувати гортань та голос.
Це моя дружина. Вона кваліфікований лікар. Їдь. Він телефонує їй і запитує, чи може вона взяти такого пацієнта. Вона відповідає: “так, без проблем, можу”. Але перед тим, як їхати, потрібно оплатити консультацію, не консультуючись. Я запитала: як так, я ж можу приїхати й проконсультуватися на місці? Він каже: ні, це треба робити заздалегідь, платити потрібно за повітря. Саме так мені й сказали
– згадує Христина.
Вже тоді у жінки зародилися сумніви, однак, за її словами, коли мова йде про життя дорогої людини – ти хапаєшся за будь-яку надію.
У “Одрексі”, за словами Христини, пообіцяли “витягнути” батька: призначили пʼятиденний курс хіміотерапії та запланували другий. Чоловікові встановили гастростому (систему для харчування, яка мала потребувати постійного нагляду – ред.). Христина просила перевіряти та міняти повʼязки, але, як вона каже, лікарі її не почули: за пʼять днів терапії гастростому належним чином не оглядали. Пристрій дістали лише за дві години до виписки – коли в зоні гастростоми вже виник наскрізний отвір, через який витікало все, що потрапляло до шлунку.
Після повернення до Києва, вони зіткнулися з раптовим погіршенням стану батька. У нього почали відмовляти нирки, виникли рани в роті. На звістку про це, стверджує Христина, помічниця лікарки Бєлоцерківської відповіла: “Сьогодні вихідний, телефонуйте в понеділок”.
Жінка розповідає, що намагалася розібратися, що давали батькові для печінки, для нирок, на що почула від лікаря: “Навіщо ви ставите такі питання?”.
Христина переконана, що в ситуації, коли навіть у київських лікарнях відмовлялися від такої хіміотерапії на цій стадії, призначення агресивного курсу в “Одрексі” було серйозною медичною помилкою. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але врятувати батька не вдалося. Він помер.