Він завжди її будив, робив каву й наголошував, що це — обов’язковий ритуал. А після того міцно обіймав та вкотре повторював, що їхнє кохання ніщо не здатне зруйнувати. Тепер вона щоранку несе йому на могилу філіжанку запашної кави… У чорній хустині й заплаканими очима, бо цих сліз, здається, бездонний океан.
48-річний В’ячеслав Зенц із Волині — легендарний воїн, який пройшов важкі бої у Мар’їнці, Пісках, Попасній, Дебальцевому, Донецькому аеропорту. Його назвали бійцем із сталі. Окупанти готові були дати винагороду за «його голову». Життя захисника 95-ї окремої десантно-штурмової бригади обірвалось 25 лютого 2023 року на Харківщині. На честь В’ячеслава Зенца у Рожищі облаштували сквер памяті, де висадили дерево, яке ростиме 300 років… Дружина бійця Наталія сподівається, що держава гідно оцінить жертовність та професіоналізм її чоловіка, який життя віддав заради захисту України.
В’ячеслав Зенц
«Вдячна Славі, що був у моєму житті, хоч і так мало. Ми зустрілися пізно, але нам було завжди цікаво, весело, яскраво»
— Вдячна Славі, що був у моєму житті, хоч і так мало, тому що тільки з ним я була дійсно, як за кам’яною стіною… Він робив все для цього — дбав за моє здоров’я, якщо я не хотіла іти в лікарню, сам дзвонив туди, і лікарі передзвонювали, — розповідає «ФАКТАМ» дружина бійця Наталія Зенц-Тимошик. — Коханий дбав за моїх діток, щоб вони все мали, не кожен рідний батько так любить своїх дітей, як він любив їх. Лише за себе не дбав, не беріг себе ніяк… У В’ячеслава було нелегке життя, так як і в мене до зустрічі з ним, ми зустрілися пізно, і хоча з нашими характерами теж було нелегко, але завжди цікаво, весело, яскраво. Життя із Славою нагадувало свято, в якому завжди присутні рибалка, полювання, зустрічі з друзями. На місці ми ніколи не сиділи. Він завжди казав: «Наталочко, якби ми з тобою зустрілися в молодості, ми не їздили б на нашій „жабці“, а літали б на своїх вертольотах». Я до цих пір не можу спокійно ходити по вулицях Рожища, тому що там чоловік перший раз мене зустрів, в тому магазині ми те купували, там щось те робили і завжди разом, так сильно кохали один одного…